Зарубіжні гастролери
Говорили однією мовою – мовою музики
Запорізька обласна філармонія не перестає нас дивувати приємними творчими сюрпризами. Так, минулої п’ятниці концертний зал імені Глінки вкотре вщент наповнився глядачами, які зібралися тут у передчутті незвичайного культурного дійства. І знову не розчарувалися.
Дві години латиноамериканських мотивів подарували публіці виконавці академічного симфонічного оркестру, диригентом якого цього разу виступив відомий талановитий аргентинець Пабло Боджиано.
У Запоріжжі Пабло Боджиано не вперше. Говорить, що тут відчуває себе максимально комфортно. Вважає, що в силу складної ситуації в Україні людям як ніколи необхідно відволіктися.
- Музика – понад усе, - наголошує маестро. – Це двигун, вона надає силу і рухає людьми. Робить людство більш людяним...
На концерті запорізький глядач насолодився незвичайними ритмами латиноамериканської музики, симфонічною сюїтою «Шахеризада» Римського-Корсакова, запальним Танго і мелодіями інків.
Як зізнався вже після концерту Пабло Боджиано, працювати із запорізьким симфонічним оркестром дуже легко. Всі репетиції проходять «на одному диханні».
- Запорізький оркестр прекрасно налаштований. Він відкритий для нової музики, нових культур, а музиканти – справжні професіонали, - зазначив аргентинський диригент.
- Усі твори, які сьогодні прозвучали, дуже колоритні, багато ударних інструментів, тому що латиноамериканська музика побудована на ритмі, на емоціях, а це завжди свіжо для публіки і для оркестру, - говорив диригент академічного симфонічного оркестру обласної філармонії В'ячеслав Редя. – Пабло Боджиано частий наш гість. Він завжди привозить багато нового й цікавого матеріалу. Усі твори, які сьогодні звучали (крім „Шахеризади”), прем’єрні...
Самі ж музиканти говорять, що цей концерт - це симбіоз фантастичних історій кохання і запальних ритмів Латинської Америки. До того ж, під час виступівзвучали досить рідкісні музичні інструменти, таких, наприклад, як гуїро.
Концерт симфонічного оркестру під керівництвом Пабло Боджиано тривав дві години. І з таким трепетом ми спостерігали і відчували, як аргентинський диригент, виконавці запорізького оркестру і глядачі спілкувалися однією мовою – неповторною і єдиною для всіх мовою музики.
Олена МУХА
Газета "Запорозька Січ"