Газета "Запорізька правда"  від 14 листопада 2015 року № 132

Альона Маслякова, студентка ЗНУ

У минулому номері «Запорізької правди» вміщено матеріал Пилипа Юрика «Переливом чарівних бандур відзначили три сонячних свята» про концерт-вітання з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури і майстрів народного мистецтва, Дня української мови та писемності й десятої річниці запорізького осередку Національної спілки кобзарів України. Я теж побувала на тому концерті і хочу трохи доповнити розповідь про цю подію.

Найцікавішим, як на мене був голова Національної спілки кобзарів, народний артист України Володимир Єсипок.

 У часи скрути, на тлі економічних та політичних негараздів, народ звертається до своїх витоків, до своєї суті. А кобзарі, бандуристи завжди були носіями національної свідомості. Тому у них така популярність – була, є і буде, - вважає Володимир Миколайович.

Сивочолий кобзар – напрочуд яскрава та цікава особистість. Він народився на Полтавщині. Його батько Микола Макарович був бандуристом-аматором, тож перші уроки гри на бандурі маленький Володя отримав від тата у п’ять років. Після Полтавського музичного училища та Київської консерваторії Володимир Єсипок 25 років пропрацював на професійній сцені (зокрема, був солістом Державного оркестру народних інструментів України). Згодом став професором єдиної в нашій країні кафедри кобзарського мистецтва та бандури в Київському національному університеті культури і мистецтва. Він першим розробив і впровадив курс «Практичне кобзарство». А головне, останні 16 років очолює Національну спілку кобзарів України. Коли він заспівав, цього бас зачарував усіх у Концертному залі імені М. Глінки (недарма ж Володимир Миколайович був переможцем Всеукраїнського конкурсу в номінації «Бандурист-співак»).

Нам пощастило, що Володимир Єсипок завітав до Запоріжжя на десятиріччя Запорізького осередку Національної спілки бандуристів України. Але це не лише удача, а й заслуга запорізьких бандуристів на чолі з художнім керівником обласної філармонії Ольгою Беженар. Ольга Петрівна, за підтримки директора філармонії Ірини Конаревої, створила й розвиває ансамбль бандуристів «Божена». А її заповітна мрія – аби в Запоріжжі була своя капела бандуристів. Володимир Єсипок знає про плани Ольги Беженар, цінує її талант і завзяття.

В Україні є всього два прекрасних явища: козацтво та кобзарство»… Ні, я все-таки не згодна: гадаю, у нас знайдеться ще багато прекрасного. Але в чомусь Володимир Єсипок правий: якщо зануритися у велику скарбницю української культури, до самісіньких її витоків, то неодмінно прийдеш до козацтва. І до унікального, дивовижного мистецького (та й соціального) явища – кобзарства.